Фрагмент вишиванки - символа українського народу, єдності нації, нескореності та краси, створили цими днями у Крушельницькому лісництві з декоративних дерев та кущів. Ландшафтна посадка проведена в рамках екологічної ініціативи Президента України «Зелена країна» та загальнодержавної акції «Створюємо ліси разом».
У смт Східниця проведено чергову екологічну акцію присвячена «Дню зустрічі птахів». В заході прийняли участь школярі Східницької ЗЗСО І-ІІІ рівнів під керівництвом вчителя трудового навчання Богдана Проня, працівників служби охорони ПЗФ Підгородцівського лісництва та фахівців парку.
Вперше цей день був відзначений у 1970. Це свято чистої Води, Землі і Повітря. Свято, яке має на меті об’єднати людей планети щодо захисту навколишнього природнього середовища, привернути увагу до проблем екології планети. Дату проведення свята обрали не випадково: він співпадає з днем весняного рівнодення, коли пробуджується природа і починається новий рівень її розвитку.
Традиційно щороку 21 березня у цілому світі відзначають Міжнародний день лісів, який був заснований в 1971 році. Метою Міжнародного дня лісів є підвищення рівня інформованості людей щодо цінності дерев та лісів, заклик до створення заходів з відновлення й захисту лісу, залучення до розумного використання природних ресурсів, яке в умовах війни в нашій державі стало гострою актуальною проблемою.
Для учнів 7 класу шкільного лісництва при Сколівській ЗЗСО І-ІІІ ст. №3 проведений майстер-клас на тему: «Будиночок для шпаків».
19 березня, вважається днем, коли прилітають із теплих країв лелеки. До цих пернатих наш народ завжди шанобливо ставився. Він — один із символів України. Вважається, що лелече гніздо на подвір’ї приносить щастя, удачу та добробут. Лелеки, журавлі, бузьки, чорногузи — як тільки українці не називають біло-сірих птахів. Орнітологи іменують їх найбільш консервативними птахами, адже час їхнього прильоту завжди припадає на третю декаду березня.
Справжньою окрасою садиби Крушельницького лісницва є вічнозелений тризуб висаджений з кипарисовика горіхоплідного та занесений до Книги реєстру рекордів України. А біля нього з першими променями весняного сонця появляються - крокуси. Вони широко відомі, як шафран Гейфеля та занесені до Червоної книги України. Щороку їхня кількість збільшується, що стає весняною родзинкою лісництва, чудовою фотозоною та привертає увагу туристів.
У світі є багато талановитих людей у різних напрямках мистецтва, але кращого скульптора як природа не знайдете. Якщо у Вас розвинута добра уява, щоб вигадувати незвичайні образи у будь-яких речах, пропонуємо переглянути підбірку незвичних витворів природи, що зростають у природних ландшафтах національного природного парку «Сколівські Бескиди».
Щойно пригріє перше весняне сонечко, у наших ландшафтах з’являються перші вісники весни – тендітні першоцвіти. Перші весняні рослини – ефемероїди (від грецьких слів «ephemeros» - одноденний, короткочасний ) мають підземні стебла – цибулини, бульби, кореневища, які є справжніми коморами поживних речовин. Це дає їм змогу дуже швидко розвиватися навесні. Світлолюбні і вологолюбні, вони спішать відцвісти до пригнічення їх іншими рослинами. На весь цикл розвитку – від сходів до зрілого насіння – цим рослинам потрібно всього кілька тижнів.
Щорічно у лютому-березні олені благородні скидають роги, які прикрашають їхні могутні і горді голови. Цей процес болісний, енергозатратний і непрактичний для ссамця. Як проходить? У верхній частині черепа оленя між двома «пеньками» і розеткою, яка є початком рогу проходить відшарування шляхом тріскання і відколювання невеличких фрагментів кістки, в результаті чого роги відпадають.
Весна – оновлення природи. Символічно, що на початок весни 2023 року припадає запуск потужної природничо-інформаційної платформи Сколівщини – нового сайту національного природного парку «Сколівські Бескиди».
