Як і про кожну відому рослину, про бузину розповідають казки та легенди. Одна з них свідчить, що колись «Один князь був на полюванні, відстав од гурту й заблукав. Блукаючи лісом, набрів на хату, де побачив сивого дідугана. Той сидів на ґанку під дверима та гірко плакав. На князеве запитання, чому він плаче, старий відповів, що його побив батько за те, що він хотів без дозволу перенести на інше місце свого діда та випадково впустив його з рук. Безмежно здивований князь зайшов у хату і побачив там ще двох дідуганів. Вони охоче розповіли князеві про свій спосіб життя. А своє довголіття пояснили тим, що кожного року восени вживали ягоди бузини».
Важко сказати, скільки правди в згаданих легендах, однак те, що бузина цілюща рослина, не викликає сумніву. У народній медицині квітки чорної бузини – це протизапальний, кровоочисний і проносний засіб. Вони мають потогінну, жарознижувальну, сечогінну, відхаркувальну, заспокійливу дію. Смакові якості ягід не викличуть ентузіазму в гурманів. Але є в ній щось пікантне в поєднанні з іншими компонентами.
Фахівці не вважають бузину королевою краси. Але вона, без сумніву, приваблює погляд: навесні – суцвіттями-блюдцями діаметром до 25 см, восени – парасольками чорно-синіх їстівних ягід.
Рослина здавна знаходила застосування у побуті. Плоди і квітки використовували як харчові продукти і лікарську сировину.
Але не забуваймо, що у великій кількості ягоди бузини отруйні!
Науковий відділ