5046 Туристичний шлях «с. Корчин – водоспад Гуркало – г. Парашка»

• Складність

  складний

• Протяжність

  14 км

• Тривалість

  5-6 год

• Початок маршруту Урочище «Шляхта» села Корчин. N49.09890 E23.552105

  

  Маршрут бере свій початок у верхньому кінці села Корчин на «Шляхті».  Відвідувачі  побачать  міст через Велику Річку і звернувши наліво біля вказівного знаку  долиною річки прямуємо  лісовою дорогою 5 км до водоспаду Гуркало. Річка в період дощів стає повноводною та бурхливою. Щоб не збитися з маршруту, в кінці села, де закінчуються забудови, повертаємо на право, проходимо повз кручі правого берега і прямуємо луками, багатими різнотрав’ями до урочища «Ставищі».

  Переглянути на карті

• Урочище «Ставищі»

  

  За переказами місцевих жителів тут свого часу були ставки, де вирощували пстругів. Це назва струмкової риби гірських водойм – форелі. Пструг зустрічається у холодній чистій воді Великої Річки і перебуває під особливою охороною.

  Малий водоспад на Великій річці

• Урочище «Поташня»

  

  Далі маршрут прямує через урочище «Поташнє», де за часів Австро-Угорщини виготовляли поташ (соду) і проходила вузькоколійка, залишки земляного полотна, якої збереглися до нинішнього дня.

  Зліва за річкою встановлено пам’ятний знак, місця загибелі референта СБ ОУН-УПА Івана Корчинського (псевдо Корчак) в часи визвольної боротьби (1947 р.).

• Довга поляна.

  

  На підході до водоспаду дорогу буде перетинати Велика Річка декілька разів. Вже перед самим водоспадом, в кінці довгої поляни, де часто таборується «Пласт», дорога востаннє перетинає річку і вузька стежина веде  до самого водоспаду.

• Водоспад «Гуркало».

  

  Водоспад Гуркало має дуже гарний вигляд і чарує око мандрівника. Висота падіння води – 5 м. Він складається з одного каскаду, розділеного скельним виступом на два потоки, один з яких значно повноводніший від іншого; у посушливі пори – менший струмінь майже зникає. У підніжжі водоспаду є водобійний котел близько 10 м у діаметрі, глибина у якому сягає 2 м. Гуркало відповідає своїй назві під час паводків, коли витрати води Великої Річки сягають максимуму, і водний потік стрімко біжить зі схилів хребта Парашки, з великим гуркотом спадаючи зі скельного виходу порід. На березі водоспаду є затишна та миловидна галявинка, яку так облюбували туристи.

  З долини водоспаду відкривається мальовничий краєвид гори Парашки (крайньої справа).

• Вказівник на Парашку

  

  Для продовження маршруту виходимо на основну дорогу і повертаємось нею, йдучи в бік села приблизно пів кілометра.

  Далі маршрут повертає на ліво через старий буковий ліс на гору Діл. Тут можна побачити вікові буки в діаметрі до півтора метра, багато з яких дуплясті та вкриті трутовиками, а також горби вкриті мохами, улюблені місця проростання  білих грибів. В лісі зустрічаються: саламандра, куниці, білки,  козулі, кабани, олені, зрідка рисі та ведмеді.

• Діл

  

  На вершині «Діла» розташований металічний хрест. З цього місця є декілька маршрутів сходження про що інформує вказівний знак. Стежка веде на північний захід через зарослі берези та ліщини (місця гніздування лісових птахів), особливо рябчиків, і доведе до підніжжя гори Парашки.

• Підніжжя гори Парашка

  

  Найбільш складно буде біля самої вершини, де треба подолати три крутих «препори». Перед самою вершиною починається криволісся та зарості ягідника чорниці в ріст людини.

• Гора Парашка

  

  Парашка – (рідше – Параска) – найвища вершина однойменного хребта (Парашка) в Сколівських Бескидах. Висота 1268.5 м над рівнем моря. На схилі гори встановлений пам’ятний камінь, на вершині – хрест. За легендою гора названа на честь Парашки – дочки (за іншими версіями – жінки) князя Святослава Володимировича, сина Володимира Великого, яка була вбита на цій горі дружинниками Святополка Окаянного в 1015 році. Цій події передувала битва між Святославом та Святополком біля міста Сколе.

  В ясну погоду її далеко видно з прикарпатських рівнин на відстані 40 км, а панорама з вершини гори завжди є предметом захоплення туристів та фотографів. З Парашки добре видно інші вершини, а також села: Коростів, Крушельниця, Корчин, Верхнє та Нижнє Синевидне.

  Трав′яний покрив на хребті є дуже різноманітний з багатьма рідкісними рослинами, більшість яких занесені до Червоної книги України. З північного схилу гори беруть початок річки Крушельниця, Росоха, Велика Ріка та Мала Ріка, які впадають у річку Стрий.